Глибока Пристань - порт-супутник Херсона. Чи повернеться колишня слава?

Глибока Пристань - порт-супутник Херсона. Чи повернеться колишня слава?

Можливо, до Глибокої Пристані ще повернеться увага українського та міжнародного судноплавства?

У південно-західній частині Херсонської області Дніпро зливається з Бугом і виходить до Чорного моря, утворюючи лиман. Його мальовничі береги здавна привертали поселенців. Родючі землі і багаті рибою води лиману манили кіммерійців, скіфів, греків, сарматів, готів, половців, запорізьких козаків. Однак, мабуть, найяскравішим епізодом історії цього куточка Херсонщини є період існування давньогрецького міста-держави Ольвія. «Можливо, до Глибокої Пристані ще повернеться увага українського та міжнародного судноплавства?» - запитує на своїй сторінці у «Фейсбук» відомий херсонський журналіст Олександр Голобородько. А далі – про історію цього прекрасного місця неподалік Софіївки, що у Білозерському районі.. Адже відомо, що мілководдя дніпровських гирл завжди гальмувало розвиток Херсонського морського торговельного порту. «За минулі роки суднопотік змінився і якісно, і кількісно, а пропускна спроможність Херсонського морського каналу досягла критичної межі; обсяги ремонтного черпання значно зменшилися, що призвело до невідповідності фактичних габаритів каналу проектним параметрам на багатьох ділянках, особливо  в його лиманній частині» (дисертація Олійник Т.В. «Забезпечення безпеки плавання суден в гирлах рівнинних рік»).  Маємо  зважати також, що дніпровський сток до Лиману в останні десятиліття значно знизився, процеси замулення Лиману посилюються. Поглиблення фарватеру на довгих ділянках лиманських каналів вимагає значних витрат. Чи не можна розв’язати проблему поліпшення лиманського вантажного судноплавства шляхом створення на узбережжі Лиману вантажно-розвантажувального причалу? Оптимальним варіантом, видається, був би підзабутий район Глибокої Пристані з глибоководним підходом… Відомий херсонський краєзнавець Михайло Мелконович Авдальян у своїй розвідці про Глибоку Пристань (бухта Глибока), опублікованій свого часу у газеті «Наддніпрянська правда», розкрив надзвичайно насичену історію цього лиманського простору – від античного до наступних часів. Тут містилось скіфське поселення еліністичного часу; про рід занять тодішніх мешканців свідчать знайдені під час розкопок зернотерки, грузила від неводів, точило, місцева та грецька кераміка. liman В часи Київської Русі (IX-XII ст.) у бухті Глибокій знаходили пристанище торговельні судна, що рухались великим водним шляхом «із варяг у греки». Тут бували бойові дружини Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира. У X столітті на Дніпровському лимані зіткнулися інтереси греків з Херсонеса та русів через рибальство у гирлі Дніпра. М. Авдальян писав, що у XIII-XV століттях у бухті Глибокій ловили осетрову рибу генуезці і виготовлену з неї продукцію вивозили до Італії. Про це повідомляв італійський історик Скалігер у своїх листах Кардану. XV століття, часи владарювання на великих просторах Півдня Великого князівства литовського… «В цих місцях уже тоді існувало литовське поселення Станіслав; через нього вздовж берега Глибокої бухти проходив Королівський шлях – дорога для походів поляків та литовців на Крим. Пізніше його використовували запорожці для перевезення солі з Ягорлицького лиману до Польщі» (М. Авдальян). Ще одне цікаве свідчення краєзнавця: після російсько-турецької війни 1768-1774 рр., для охорони кордонів від турків, на північний берег Дніпровського лиману були поселені запорозькі козаки; поблизу Глибокої Пристані знаходився козацький форпост, що складався з 500 чоловік пішої команди, котрі розміщувалися у 25 землянках та 30 куренях. Глибока Пристань чимало років слугувала Херсонові. Внаслідок мілководдя дніпровських гирл, поблизу Глибокої Пристані здійснювалась перевалка вантажів з морських суден на річкові та навпаки. Через ту ж саму причину, спущені на воду в Херсоні судна, камелями (парні понтони) проводились до Глибокої Пристані й тут остаточно оснащувались. Ось враження Сергія Корнієнка, який віднайшов рідкісну карту голландця за походженням, першого інженера в арміях Григорія Потьомкіна та Олександра Суворова Франца де Воллана із зображенням Глибокої Пристані: «Мене дуже здивувало значне видовження Глибокої Пристані на цій карті. Можна уявити, скільки споруд знаходилось у цьому прибережжі у минулі часи! А ще я думаю, що Глибока Пристань продовжувалась у напрямках Широкої Балки та Софіївки. Сама ж Софіївка виникла як поселення, що «кадрово» забезпечувало військовий гарнізон Глибокої Пристані (в старих метричних книгах зустрічається багато військових посад – комендант, вахтер, матрос…; були також і цивільні мешканці). За сучасними мірками, в районі Глибокої Пристані діяла військова частина з відповідною інфраструктурою, й тільки-но її «розформували», все, що тут залишилось, «оприбуткувало» місцеве населення… liman Початок функціонування поселення Глибока Пристань припадає на другу половину V – першу половину III століть до нашої ери. З початком розвитку Чорноморського флоту тут виникає укріплення, що було підпорядковане Херсонському адміралтейству. Від сучасного села Софіївка до села Широка Балка протягнулись мережа складів для ремонту, спорядження та озброєння військових кораблів, арсенал тощо. На поселенні постійно знаходився військовий гарнізон. На  Мисі Станіслав розміщувалась батарея, що прикривала Глибоку Пристань від військової небезпеки». Про те, що у минулі часи район Глибокої Пристані був забудований різними спорудами, очевидно, свідчить довга смуга подрібнених камінців у прибережжі – наслідок руйнування будівельного матеріалу лиманськими хвилями (див. фото). Загадково виглядали на фоні прибережних глиняних скель  й крупні кам’яні утворення, що періодично зустрічались на нашому шляху (див. фото). Взагалі – джерело каміння у Прилиманні дуже цікаве. Може загадка таїться у сусідньому урочищі Золотий Мис, підніжжя якого вистелене солідними камінними пластами? Згадуються цікаві спогади в одному зі старих джерел дopeвoлюційного xepcoнcького кpaєзнaвця, війcькoвого тoпoгpaфа Aвкceнтія Чиpкoва. Він відзнaчaв, щo з кaмeню, виpитoгo у гopoдищі Золотого Мису, у ceлі Шиpoкoму (Широка Балка? – О.Г.) cпopуджeнo цepкoвну oгopoжу і пepeдбaчaлocь звecти дзвіницю, a у міcтeчку Cтaніcлaв збудoвaнo цepкву з дзвіницeю... liman

Добавить комментарий

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив