Херсонські правозахисники: поліція бореться не з наркомафією, а з наркозалежними

Херсонські правозахисники: поліція бореться не з наркомафією, а з наркозалежними

Нова поліція продовжує традицію колишньої міліції, зосередивши свої зусилля на переслідуванні наркозалежних, а не наркомафії.

Про це йдеться в аналітичному звіті «Дотримання прав вразливих груп населення у діяльності правоохоронних органів», презентованого Експертним центром з прав людини на круглому столі у Херсоні 15 березня. Організатори: ГО «Експертний центр з прав людини» за підтримки програмної ініціативи "Громадське здоров'я" Міжнародного Фонду "Відродження".

Відповідно до звіту, 74% виявлених у 2016 році поліцією наркозлочинів стосуються незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання наркотиків без мети збуту (ст. 309 Кримінального Кодексу). Водночас наркозлочини, пов’язані зі збутом, складають лише 8%. Злочини, пов’язані з організацією наркобізнесу, складають менше 2%.

«Дані нашого звіту показують – правоохоронці продовжують імітувати боротьбу з наркозлочинністю, переслідуючи хворих людей, а не наркоторговців. Поліції вигідніше засудити кількох споживачів наркотиків, а не перекрити наркотрафік. Бо в першому випадку буде "розкрито" кілька злочинів, а в другому – лише один», - зазначає соціолог Експертного центру з прав людини Злата Швець.

Правозахисники вважають: поліцейським невигідно боротися з наркобізнесом, оскільки «показники» набагато легше робити на наркозалежних. Вони, як і секс-працівниці, не можуть ефективно захиститися від поліції та готові брати на себе будь-які злочини. 

Експерт ЕЦПЛ Віктор Чупров розповів про унікальний механізм запобігання неправомірним діям поліції – регіональні групи з протидії порушенням прав вразливих груп. Це команди, що складаються з адвокатів, журналістів, правозахисників та представників вразливих груп. Вони діють у шести обласних центрах: Сумах, Львові, Кропивницькому, Одесі, Дніпрі та Херсоні. Учасники самостійно збирають докази порушення прав людини у поліції та допомагають постраждалим відновити справедливість.

«Ми проводили окреме дослідження по прийнятим рішенням кількох судів Херсонської області за 2015 і 2016 роки. В цих судах близько 90 відсотків кримінальних справ із прийнятими рішеннями судами першої інстанції проводилося за скороченою процедурою, без участі захисника. Це ті злочини, в яких найчастіше звинувачують наркозалежних – крадіжки, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, зберігання наркотичних засобів, зброї, боєприпасів. Рідше – грабежі, розбої, шахрайства, збут наркотичних засобів. Аналіз цих справ дав можливість припустити, що за наявності захисника далеко не кожна з них завершилась би обвинувальним вироком або навіть потрапила до суду. Це свідчить про те, що у багатьох випадках працівники поліції та/або прокуратури схиляють особу визнати вину і погодитись на «скорочене» провадження, аби не затягувати процес і отримати покарання, яке б усіх влаштовувало. Особливо привернули увагу справи по обвинуваченню у вчиненні понад 10, 20 і навіть більше крадіжок. Фактично, на особу «вішають» нерозкриті злочини і цим підвищують статистику їх розкриття, а реальні злочинці залишаються непокараними», – член регіональної команди, адвокат Марина Єлисєєва.

Частина правоохоронців усвідомлюють необхідність змін в роботі з вразливими групами та готові співпрацювати з регіональною командою для спільного вирішення проблем.

«Часто наркозалежна людина скоює злочини для того, щоб знайти кошти на наркотики. Очевидно, що ця людина хвора і потребує лікування. Один із шляхів вирішення цього питання є впровадження замісної підтримувальної терапії, яка допомагає людині відмовитись від вуличних наркотиків та вилікуватись від залежності. Основним завданням держави у вирішенні проблеми з наркозалежними особами – реінтегрувати їх у суспільство, повернути до нормального життя», – розповів старший інспектор з особливих доручень УЗПЛ НП України лейтенант поліції Ілля Андрійовський.

Добавить комментарий