Правозахисники Херсонщини продовжують розбиратися в темі наркообігу та протидії

Правозахисники Херсонщини продовжують розбиратися в темі наркообігу та протидії

Павозахисники намагаються встановити: в чому насправді полягає протидія наркообігу та чи є у поліції стратегія?

Наркозлочини в Україні: з чим насправді борються правоохоронці? - так ставлять питання правоохороні Херсонщини і згадують пункти Конвенції Про захист прав людини "Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). На думку правозахисних організацій, сиутація виглядає так:

Попри заявлені реформи, поліція в Україні майже не бореться з наркомафією, проте охоче переслідує наркозалежних. Так, 74% виявлених у 2016 році поліцією наркозлочинів стосуються виробництва, зберігання та перевезення наркотиків без мети збуту (ст. 309 Кримінального Кодексу). Водночас злочини, пов'язані зі збутом наркотичних речовин, становлять лише 8%, а злочини, пов’язані з організацією наркобізнесу - менше 2%. Наркозалежні, як і секс-працівниці, залишаються «зручною» категорією, за рахунок якої правоохоронці звітують про «високі показники» своєї діяльності, але чи впливає такий підхід на наркобізнес? - про це та про унікальний механізм розслідування порушень прав вразливих груп в діяльності поліції говорили 15 березня в прес-клубі «Новий день».

 

читайте докладніше тут: Херсонські правозахисники: поліція бореться не з наркомафією, а з наркозалежними

Під час круглого столу було презентовано дослідження Експертного центру з прав людини «Дотримання прав вразливих груп населення у діяльності правоохоронних органів», обговорення якого виявилося досить емоційним та бурхливим. Представники авторського колективу, Управління протидії наркозлочинності ГУНП, патрульної поліції, сервісних організацій, регіональної команди з протидії порушень прав вразливих груп, УЗПЛ дискутувати про методи роботи правоохоронців, співпрацю з пунктами ЗПТ та необхідні зміни до законодавства. Активними учасниками обговорення стали й фахівці системи БПД Херсонщини, а саме директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва, начальник відділу організації надання безоплатної правової допомоги Олена Іпатенко та інтегратор Херсонського місцевого центру з надання БВПД Володимир Куценко.

Чому правоохоронці порушують права вразливих груп і чим це загрожує громадянам України розповів експерт та один із авторів дослідження Віктор Чупров.

Варто зазначити, що Експертний центр з прав людини не перший рік здійснює моніторинг порушень прав та свобод людини з боку правоохоронців, результати якого дозволяють стверджувати про поширеність застосування неналежного поводження до наркозалежних осіб. Це, насамперед, незаконне застосування фізичної сили й спецзасобів до затриманого під час дізнання або слідства, застосування катувань та незаконні засоби фізичного та психологічного впливу, тривале утримання в правоохоронних органах без їжі, питної води та умов для сну, а також використання стану наркотичного сп?яніння або абстиненції з метою примушення до зізнання у скоєні злочину.

Саме тому Експертним центром з прав людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» розпочато проект, спрямований на забезпечення захисту та поновлення прав вразливих груп шляхом посилення правової спроможності – як самих наркозалежних і працівників комерційного сексу, так і інститутів громадського суспільства у цій сфері.

Викорінювати правопорушення з боку правоохоронців можливо тільки разом з громадськістю

Такого висновку дійшла директор Регіонального центру з надання БВПД Марина Єлисєєва:

Херсонщину, на жаль, не оминула тенденція, яка склалася на всій території України: правоохоронці роблять вигляд, що борються з наркоторгівлею, а насправді координують діяльність наркопритонів, є також непоодинокі випадки, коли ті, хто повинен боротися з цими явищами, самі займаються збутом наркотиків. Наприклад, наш Регіональний центр було повідомлено про шість таких фактів протягом останніх 4-х років». 

 «Сьогодні, - підкреслила Марина Єлисєєва, - фактично борються лише з тими, кого, умовно кажучи, «заказали» або «злили» конкуренти. Інші працюють під так званим «дахом» поліції. А за рахунок осіб, які вживають наркотичні засоби, поліція робить показники в розкритті злочинів, особливо «висяків».

Зменшення порушень у 2016 рік Марина Єлисєєва пов?язує з тим, що почали діяти заклади системи БПД, які забезпечують ранній доступ до правової допомоги усім затриманим, адже механізм цілодобового інформування регіональних центрів з надання БВПД дозволяє кожному протягом двох годин після затримання отримати захисника: 

«Це мінімізує порушення прав затриманих. Крім того, вразливі категорії осіб мають можливість вирішити правові проблеми у цивільних, адміністративних та кримінальних справах, звернувшись до Регіонального або місцевих центрів».

Отже, «викорінювати такі явища в діяльності правоохоронних органів можливо тільки разом з громадськістю шляхом підвищення правової обізнаності представників вразливих груп щодо своїх прав та механізмів їх захисту», - резюмувала Марина Єлисєєва.

Регіональні команди - унікальний механізм запобігання неправомірним діям поліції

Крім виявлення та оприлюднення широкого спектру порушень прав уразливих груп з боку правоохоронців, автори дослідили їх причини та наслідки, а також описали унікальний механізм запобігання свавіллю поліції – це створення регіональних груп з протидії порушенням прав вразливих груп, про які розказав присутнім Віктор Чупров.

 

За його словами, протягом минулого року Експертний центр з прав людини займався впровадженням пілотного проекту щодо створення нових незалежних команд, які могли б розслідувати порушення прав вразливих груп, якщо ці порушення не хочуть, з якихось причин, розслідувати державні органи, поліція, прокуратура. Це, на думку Віктора Чупрова, є «унікальним механізмом запобігання неправомірним діям поліції».

Варто зазначити, що сьогодні у шести обласних центрах - Сумах, Львові, Кропивницькому, Одесі, Дніпрі та Херсоні – діють такі регіональні групи. Вони складаються з адвокатів, журналістів, правозахисників та представників вразливих груп. Учасники самостійно збирають докази порушення прав людини у поліції та допомагають постраждалим відновити справедливість. Новостворені команди пройшли навчання з проведення громадських розслідувань порушень прав вразливих груп, збору необхідних відомостей.

До складу Регіональної команди Херсонської області входять директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксана Тропіна та громадський активіст Алім Лисак. Координатором команди є юрист Херсонського обласного благодійного фонду «Мангуст» Володимир Куценко.

 

«Регіональна команда Херсонської області працює не так давно - з квітня 2016 року, - каже Володимир Куценко. – Ми відпрацьовуємо звернення громадян щодо порушень прав вразливих груп з боку правоохоронних органів та допомагаємо постраждалим відновити справедливість, адже вони не можуть ефективно захиститися від поліції та готові брати на себе будь-які злочини. Перевага регіональних команд полягає в оперативному реагуванні на такі випадки».

Впровадження замісної підтримувальної терапії (ЗПТ)

Згідно з законом, затримані в СІЗО мають право на медичну допомогу. Втім, наркозалежним на ЗПТ часто в цьому праві відмовляють. Переривання лікування призводить до тяжких наслідків, іноді – смертельних. Сьогодні, на жаль, не в кожному обласному центрі є механізм безперервного надання медичної допомоги в’язням СІЗО з наркотичною залежністю. Про це повідомив присутніх головний лікар Херсонського обласного наркологічного диспансеру Іван Гаркуша.

 

Регіональний представник управління забезпечення прав людини Національної поліції України в Херсонській області Ілля Андрійовський зазначив: 

«Часто наркозалежна людина скоює злочини для того, щоб знайти кошти на наркотики. Очевидно, що ця людина хвора і потребує лікування. Один із шляхів вирішення цього питання є впровадження замісної підтримувальної терапії, яка допомагає людині відмовитись від вуличних наркотиків та вилікуватись від залежності. Основним завданням держави у вирішенні проблеми з наркозалежними особами є реінтегрування їх у суспільство, повернення до нормального життя».

З метою посилення захисту прав зазначених осіб Експертний центр з прав людини реалізує програму «Підвищення організаційної та правової спроможності споживачів наркотиків, учасників програм ЗПТ, РКС протидіяти порушенням їхніх прав в діяльності правоохоронних органів».

 

Довідка. Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) давно визнана в світовій медицині ефективним інструментом медичної допомоги людям, які страждають на наркотичну залежність. З 70-х років XX сторіччя ЗПТ успішно почала впроваджуватись у США, з 80-90-х – широко застосовуватись у Европі. Світовий досвід впровадження ЗПТ доказав її дієвість, як інструменту профілактики ВІЛ та інфекцій, що передаються через кров. Почавшись з 2004 року з найбільш уражених епідемією ВІЛ областей – програма ЗПТ поширилась на всю Україну з 2008 року. Телефон довіри Херсонського обласного благодійного фонду «Мангуст»: (0552) 27 90 88, 27 31 83

Заклади охорони здоров’я Херсонської області, що впроваджують ЗПТ

Херсонський обласний наркологічний диспансер

м. Херсон, вул.Р.Люксембург, 8

Відповідальний за ЗПТ Бліжевська Ірина Олександрівна, тел. (0552) 26-70-91, (0552) 26-74-50

Херсонський обласний протитуберкульозний диспансер

м.Херсон, Миколаївське шосе, 82

Відповідальний за ЗПТ Тимошенко Володимир Петрович, тел. (0552) 37-28-30

Центральна міська лікарня міста Нова Каховка

м.Нова Каховка, вул. К.Маркса, 33-а

Юшицина Світлана Степанівна, тел. (0554) 97-26-68

Каховська центральна районна лікарня

м. Каховка, вул. К. Маркса, 73

Верік Олександр Іванович, тел. (05536) 2-14-59

Цюрупинська центральна районна лікарня

м. Цюрупинськ, вул. Комунарів, 85

Попенко Наталія Олександрівна, тел. (05542) 2-11-79

Скадовська центральна районна лікарня

м. Скадовськ, вул. Радянська, 20

Салюк Юлія Володимирівна, тел. (05537) 5-24-52

Представники правоохоронних органів категорично не погодилися з правозахисниками

Проблема наркобізнесу, яка зібрала правозахисників та правоохоронців в одному залі, виявилась досить складною, особливо для останніх. Погодьтеся, не дуже приємно вислуховувати звинувачення на свою адресу. Тож представники правоохоронних органів категорично не погодилися з правозахисниками, зокрема, з дослідженнями експертів щодо статистики.

Начальник УПН ГУНП у Херсонської області Андрій Денисьєв зазначив, що стаття 309 Кримінального Кодексу (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. – Прим. авт.) має декілька частин, тобто особа підозрюється не лише у зберіганні чи виготовленні наркотичних речових, а й робить це не вперше, залучає до цього неповнолітніх або зберігає наркотичні речовини у великій кількості, що також є серйозним порушенням закону». Тому він вважає, що наведені статистичні дані не є коректними і що роботу правоохоронців не треба судити лише з одного боку. Також Андрій Денисьев розповів про останній випадок у практиці - це 15 кг каннабісу, які громадянин «просто зберігав».

 

Працювати правоохоронцям доводиться на два фронти

Варто зазначити, що учасники круглого столу, як і представники правоохоронних органів, вважають, що на якість роботи впливає кількість фахівців, котрих сьогодні не вистачає. Також в ході обговорення дійшли висновку, що непростим аспектом цієї ситуації є й те, що працювати правоохоронцям доводиться на два фронти: не лише з постраждалими від неправомірних дій наркозалежними, а й з представниками поліції, які порушують їхні права.

Так, начальник відділу уповноважених Голови Національної поліції з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Костянтин Тарасенко додав:

«Працівники Національної поліції проводять різного виду тренінги з вразливими групами населення. Також працівники нашого Управління з забезпечення прав людини здійснюють моніторинг територіальних підрозділів, під час яких контролюють дотримання прав людини і діяльності поліції. І, відповідно, якщо знаходять порушення прав людини, проводять перевірки або службові розслідування, за результатами яких приймають рішення».

Водночас наркобізнес продовжує процвітати, зокрема на Херсонщині. Красномовним доказом є кричуща реклама сайтів, що торгують наркотиками, якими рясніє велика кількість житлових та нежитлових будівель Херсона, та й корупційні схеми нікуди не поділися, нерідко – під патронатом самої поліції. Негативну роль у цьому відіграють також і стереотипи, що панують у суспільстві, на кшталт того, що майже кожна особа, яка вживає наркотики чи є представницею комерційного сексу, - злочинець. Тож наявність шаблонів, нерозуміння причин, через які особа потрапляє в залежність від наркотиків або до секс-бізнесу є однією з причин порушення права вразливих груп населення.

Присутні погодилися з організаторами круглого столу, що подібну стереотипну систему відносно наркозалежних слід викорінювати з органів поліції, адже лише таким чином можна побудувати правове суспільство, в якому дотримуються права кожного його члена.

Підводячи підсумки, автори дослідження зазначили, що своє основне завдання вони бачать у відновленні нормального ставлення до представників вразливих груп населення, реінтегруванні їх у суспільство та поверненні наркозалежних осіб до нормального життя.

Лариса Аболончикова, інф. стороннього джерела

 

Добавить комментарий

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив