Заступник прокурора Херсонської області Юрій Ясеницький розповів про е-декларування

Заступник прокурора Херсонської області Юрій Ясеницький розповів про е-декларування

Вже 1 квітня спливає термін другого етапу подання електронної звітності про доходи та майно державними службовцями та іншими публічними посадовими особами в рамках законодавства про державну службу і протидію корупції. 

Про особливості їх подачі ми запитали у заступника прокурора Херсонської області Юрія Ясеницького.   

Як Ви знаєте, до 30 жовтня 2016 року подавали електронні декларації про своє майно та статки за 2015 рік посадові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у т.ч. народні депутати, судді і прокурори, а також особи, які займають посади з високим рівнем корупційних ризиків. 

Другий етап декларування, окрім вказаних посадових осіб, охопить ще понад 700 тис. нових декларантів. Зокрема, це державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, працівники Національної поліції,  посадові особи юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції (керівники державних, комунальних підприємств, установ, організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів) - зазначив Юрій Ясеницький.

Юрію Ігоровичу, а є ті, хто не підпадає під декларування своїх статків? 

Так, звичайно. У грудні минулого року до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції»  внесено зміни, якими передбачено перелік посадових осіб, на яких обов’язок щодо подання е-декларацій не розповсюджується. Це стосується сфери освіти, культури, мистецтв, спорту, охорони здоров’я, соціального захисту, ветеранів війни та учасників антитерористичної операції тощо. 

Чи змінилася форма подання декларації? 

Для тих, хто в минулому році вже заповнював електронні декларації, не буде нічого незвичного чи нового. Для тих, хто в цьому році вперше буде заповнювати електронні декларації, існує ряд відмінностей, у порівнянні з паперовими. Електронна форма декларації значно розширила перелік відомостей, які в ній зазначаються, та передбачає подання її в електронній формі на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Ще одна особливість - суб’єкт декларування має право подати за власною ініціативою виправлену версію своєї декларації упродовж семи календарних днів після подання відповідної декларації. При цьому таким правом суб’єкт декларування може скористатися лише один раз, - зазначив Юрій Ясеницький.

А відбулись ще якісь зміни при звітуванні про свої доходи та статки? 

Так,  тепер декларанти обов’язково мають повідомляти про суттєві зміни в майновому стані у разі, якщо такі відбудуться. Наприклад, якщо декларант придбав майно або отримав кошти сумою більше 50 прожиткових мінімумів, які встановлені на 1 січня відповідного року, це близько 80 тис. грн., він має протягом 10 днів через електронну систему повідомити про даний факт.

Зазначу, що це не додаткова декларація, а окремий електронний документ, який призначений для оперативного повідомлення про отримані значні доходи чи набуте майно.

Одразу після подання повідомлення стає публічним на сайті НАЗК.

А якщо станеться так, що декларант не подав вчасно декларацію. Що тоді? 

Відповідно до ст. 49 Закону на державні органи, органи влади АР Крим та місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права покладено обов’язок перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), та повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларації у визначеному агентством порядку.

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта, який повинен у свою чергу, протягом 10 днів з дня отримання  повідомлення подати декларацію у передбаченому ст. 45 Закону порядку. 

 

Юрію Ігоровичу, а яка передбачена відповідальність за неправдиві чи приховані відомості в декларації? 

Чинним законодавством за завідомо недостовірні відомості, подані в е-декларації, передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Наприклад, за подання завідомо недостовірних відомостей, що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані, несвоєчасне подання е-декларації без поважних причин декларант може сплатити штраф.

Якщо ж суб’єктом декларування подаються завідомо недостовірні відомості щодо майна або іншого об’єкта декларування з різницею від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або ж законність підстав набуття активів декларанта у значному розмірі не підтверджено доказами – тоді особу можна буде притягнути до кримінальної відповідальності.

Ми дякуємо, Юрію Ігоровичу, за можливість обговорення цієї теми. Адже, судячи із публікацій в засобах масової інформації та в соціальних мережах, декларування доходів і співвідношення їх з рівнем життя того чи іншого чиновника є темою публічного обговорення і перебуває під ретельним контролем громадськості. Тож матимемо надію, що введення електронних форм розкриття інформації державними посадовими особами сприятиме боротьбі з корупцією та зміцнить довіру до влади.

Добавить комментарий