Науковці Херсонщини вважають: час визнати шкідливість Каховської ГЕС

Науковці Херсонщини вважають: час визнати шкідливість Каховської ГЕС

Голова Незалежної громадської екологічної ради Херсонщини, члена Національної екологічної ради України, кандидата хімічних наук Григорій Михайлович Романенко вважає: Каховська ГЕС - екологічна катастрофа для нижнього Подніпров’я.

Те, що на початку ХХ сторіччя вважалося проривом у науці й господарюванні, зараз - прихована техногенна небезпека і очевидна причина екологічної катастрофи. Принаймні так вважає ряд науковців, які займаються аграрнр та природоохоронною діяльністю. Думка полемічна, болісна для тих, хто звик пишатися величною спорудою, памяткою Європейського рівня.
Утім, давайте вдумливо розбиратися із тезами проивників ГЕС.
У своїй доповді  "Каховська ГЕС-2 – посилення та консервація негативів" науковеь Грирорій Романенко аналізує усі мінуси споруди і наводить європейські приклади - як безболісно відмовитися від електрогіанта:

"Ігнорування чинників негативного впливу значною мірою успадкованих з часів СРСР «процесів» індустріалізації промисловості та колективізації аграрного сектору, а також нинішніх часів природо-ресурсного олігархічного вандалізму і пограбування еколого-ресурсного потенціалу, призвело до катастрофічної критичності безпекової складової життєдіяльності на багатьох територіях України і у своїх проявах вже сягнуло рівня екологічного геноциду.
На жаль, до таких регіонів ми маємо віднести і Нижньодніпровський регіон (Херсонська область з прилеглими територіями Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей і північний та північно-східний Крим), хоча за прийнятими переважно індустріальними вимірами техногенезу, це не дуже навантажений регіон.
Причиною такого стану є вплив кількох «об’єктів критичної інфраструктури» національного рівня, які своїм впливом в Нижньодніпровському регіоні призвели до ситуації, яка, на наше переконання, оцінюється станом глибокої депресії і високої загрози незворотності.
До таких «об’єктів критичної інфраструктури» ми маємо віднести Каховську ГЕС та її зону перебудови гідрогеологічної структури потоків підземних вод (суцільного підпору) з «нижньою» (в межах Херсонської області) частиною Каховського водосховища, Північно-Кримський та Каховський магістральні канали з відповідними системами «тотального зрошення»…, а також «систему» агро-виробництва з розораністю земель більше 90%!!!
Саме ці «об’єкти» призвели до ситуації, яка фіксується цілою низкою фактів, офіційно оприлюднених як вищими органами виконавчої влади, так і даними певних моніторингових досліджень регіонального рівня.

Інтенсивне освоєння та розвиток територій Нижнього Подніпров’я та Причорномор’я припадає на другу половину 19-го століття, і пов’язане з відомими всьому світові іменами барона Фальц-Фейна та Дмитра Менделєєва, які певним чином визначили засади «сталого розвитку» територій Таврії та створили унікальний взірець поєднання промислового виробництва та природо-збереження – світову степову перлину заповідник «Асканія Нова» з його унікально збалансованим на місцевих ресурсах водним балансом (більше сторіччя!). Головним принципом освоєння цих територій стала відмова від зрошення земель, які, за висловом Д.І.Менделєєва, могли перетворитися в «болото»…
На початку 20-го століття фахівцями царя Миколи-ІІ було виконано обстеження Дніпра і визначено, що з метою створення водного судохідного шляху «від моря до моря» на Дніпрі можна і треба побудувати лише єдину греблю із шлюзами – біля Запоріжжя…
Саме ці застереження, без будь-яких екологічних прогнозів та економічних обгрунтувань, були проігноровані радянською владою у післявоєнні роки і побудова Каховської ГЕС з найбільшим на Дніпрі водосховищем, а потім і з системою зрошувальних каналів, призвели на сьогодні до ситуації, що характеризується, як „постійно-прогресуюча повзуча еколого-ресурсна катастрофа”...

Чому це так – добре демонструє дещо спрощена схема Дніпровського каскаду… Лише приблизно від Кременчука і до Нікополя Дніпро знаходиться у «кам’яному ложі» гранітно-базальтового тіла Криворізького рудного басейну.
Маємо зазначити, що система гребель була збудована радянською владою лише з військово стратегічних завдань, і жодних екологічних та економічних застережень в ті часи влада не сприймала… Саме тому з тих часів «еко-моніторинг» басейну Дніпра був націлений на «перемоги соціалізму над природою». Практично нічого не змінилося і в наші часи, і більше того, зруйнована в останні роки на всіх рівнях система екологічного моніторингу не дає нам реалістичного уявлення про довгострокову сутність (в тому числі з урахуванням довгострокових глобальних змін клімату!) природних та техногенних причин постійно-прогресуючих негативів та прогресуючих незворотних втрат еколого-ресурсного, точніше життєзабезпечуючого, потенціалу, викликаних «глобальними перемогами над природою».
Внаслідок спорудження Каховського водосховища долина р. Дніпра із зони розвантаження підземних вод перетворилась в зону їх підпору та зворотного живлення. Відбулося обводнення верхньої частини неогенових вапняків (раніше безводних) по всьому периметру водосховища. Вплив водосховища, з різною інтенсивністю, простежується на відстані 30-150 км (вглиб плато).
Регіональний розвиток підпору Каховського водосховища та іригаційних каналів, формування куполів підземних вод на зрошувальних масивах на півдні області перетворили долину р. Дніпра, північну прибережну частину озера Сиваш та заток Чорного моря із зон розвантаження підземних вод в зону їх інтенсивного живлення – тож область майже цілком втратила регіональне природне дренування і внаслідок цього розвантаження підземних вод має переважно висхідний характер.

До цього на сьогодні добавились і глобальні зміни клімату в останні десятиліття, що досить суттєво позначилось на кількості опадів в південному регіоні – в останнє десятиліття їх середньорічна кількість вже становить 420 - 480 мм, а 2009 році склала 560 мм.
За наявної геології та рукотворних змін гідрології води Каховського водосховища на початку – в середині 80-десятих років минулого століття завершили процеси «заповнення зон поверхневої аерації» грунтів і на певних подових територіях почали «фонтанувати». За умов зростання негативного впливу глобальних змін клімату (потепління, збільшення кількості та нерівномірності опадів, ризики повеней) слід очікувати інтенсифікації процесів заболочення подових територій, територій максимального впливу магістральних каналів та систем зрошення (стає зрозумілою динаміка постійного зростання площ підтоплення, яка сягає в середньому до 50 000 га в рік) та опустелювання за рахунок засолення та осолонцювання «прилеглих» до зон заболочення «площинних підвищень» з інтенсивною експлуатацією (в тому числі – ненормованим зрошенням земель) на досить значних територіях регіону.
Все це наглядно доводять дві офіційні картосхеми - Картосхема систем зрошення станом на 1985 рік та Картосхема забруднення земель, оприлюднена Кабінетом Міністрів України у серпні 2013 року.
А катастрофічні втрати земель сільськогосподарського призначення демонструють Порівняльні дані рівня деградації земель на Херсонщині за офіційними показниками 1990 та 2007 років.
Проте „постійно-прогресуюча повзуча еколого-ресурсна катастрофа” в нашому регіоні має ще один, надзвичайно негативний аспект – підтоплення та затоплення територій і населених пунктів…

Факти, оприлюднені на Дніпровському Форумі громадськості 6-7 липня 2012 р. фахівцями та вченими України та Білорусі, засвідчили постійне погіршення гідрологічного режиму по всьому басейну, що особливо відображається на ситуації в Україні. Враховуючи глобальні зміни клімату водозбір басейну на сьогодні зріс і за умов вільного стоку в Чорне море Дніпро мав би виносити до 63-67 млрд. кубометрів води – але водостік у море становить лише 35-38 млрд. кубометрів. За рахунок водовідбору на питні та технічні потреби (до 5-6 млрд. кубометрів) та фільтраційних процесів у Київському, Канівському, Кременчуцькому та Каховському водосховищах (до 25 млрд. кубометрів) Дніпро з «каскадом гребель» практично «підтопив» більшу частину прилеглих територій та сам перетворився в болото…
Одним з перших документів офіційного визнання погіршення гідрогеологічної та соціально-екологічної ситуації в регіоні стали розпорядження Ради Міністрів УРСР – від 28 липня 1977 р. № 584-р стосовно ліквідації наслідків підтоплення м. Херсона і від 28 серпня 1978 р. № 547-р стосовно ліквідації наслідків підтоплення окремих територій м. Херсона та інших міст і населених пунктів Херсонської області – таких у відповідному додатку вже тоді було 51!
На сьогодні кількість населених пунктів Херсонщини, що потерпають від підтоплення та затоплення, сягнула 258!!!
На початку 80-х років минулого століття за завданням ЦК КПУ група фахівців вивчала «наслідки» впливу Каховського водосховища на прилеглий регіон – результати були досить невтішними, і влада просто сховала їх…

На початку нинішнього тисячоліття ми знову були змушені повернутись до цієї проблеми – і знову рапорти про «щоденне покращення» не дають змоги показати реалії сьогодення.
«Правові засади» бездіяльності органів виконавчої влади всіх рівнів засвідчує чимало документів, і про це має бути окрема розмова на рівні правоохоронних установ, оскільки головною перепоною у реальному вирішенні зазначених питань є корупційна складова та відомчі інтереси…
Не менш катастрофічною є і проблема екологічного стану Дніпра, особливо в його нижній частині… За рахунок змін гідрологічного режиму Дніпро практично «само-отруївся», і свідченням тому – показники вилову цінних порід риби за останні 60 років.
За сучасними оцінками фахівців до Чорного моря з огляду на процеси інфільтрації, які «топлять» третину України, Дніпро не доносить орієнтовно 25 млрд. куб. м. води з 65 – 68 млрд. куб. м. водозбору його басейну. І як наслідок, практично заболоченими і само-отруєними є акваторії Дніпра на всій території Херсонщини, де природна біологічна продуктивність за останні 30 років знизилася у 32 рази, а із випущених риборозплідними підприємствами 10000 штук малька різних видів риб, більшість з яких в Дніпрі не розмножується, виживає лише 1-2!!!
Середньорічний випуск одно-дворічної молоді в Нижній Дніпро та Каховське водосховище за офіційними показниками оцінюється в 700 тонн, а вилов з цієї акваторії – лише до 95-100 тонн!!!
З 2008 року в Нижній Дніпро було випущено майже 450 тисяч екз. молоді стерляді – не виловлено жодної!!! Аналогічна ситуація з осетровими.
То на що ж тоді держава витрачає чималі кошти, і де «економіка» зростання?
Кричущими є і показники «втрат» рибних ресурсів при заморах – за даними тієї ж «Херсондержрибоохорони» в 2006 році загинуло більше 20 тонн карася та бичка, в 2007 році – більше 10 тонн товстолобика та майже 60 тонн бичка, у 2008 році – 640 тонн карася, 15 тонн тюльки, майже 4,5 млн. екз. бичка… В подальші роки фіксуються в основному показники в екземплярному обчисленні – вагові дані навіть важко уявити!
Ми маємо переглянути законодавчі засади визначення депресивності територій – на сьогодні соціально-економічні втрати залежать перш за все від втрат ресурсних по всьому комплексу показників… Саме такі втрати, причиною яких є впливи «об’єктів критичної інфрастуктури», перетворюють певні території у "території критичного стану інженерної інфраструктури"…

Це неодноразово обговорювалось на круглих столах Національного інституту стратегічних досліджень Адміністрації Президента України в останні 5-6 років, але ми чомусь повертаємось до «косметичних рішень» і замовчуємо той факт, що саме еколого-ресурсний стан територій є визначальним і з позицій безпеки життєдіяльності у всіх її проявах, і з позицій соціально-економічних показників, і з позицій «інвестиційно-інноваційної привабливості», і з позицій національної та геополітичної безпеки…
Чи є конкретні пропозиції щодо подолання цієї ситуації? Є, але владою вони поки що ігноруються…
Так, за результатами розгляду ситуації на засіданні круглого столу «Загрози національній безпеці України в еколого-техногенній сфері: стан і тенденції», який відбувся 24 вересня 2010 року, в Українському географічному журналі (2010 р., №4, ст.. 52-54) було опубліковано матеріал, в якому конкретизувались завдання щодо потреби «розділити» Каховське водосховище греблею біля Нікополя – Кам’янки Дніпровської та понизити рівень у «нижній» частині на 8-9 м з метою зупинити інфільтраційні процеси по берегам Херсонщини…
Лише такий підхід дозволить збільшити обсяги водоскиду у Нижній Дніпро, відновити єдино рятівні процеси весняно-паводкових чисток Дніпра від мулів та відновлення його системи самоочищення…

Вкрай сумними є і попередні показники водоскиду у Нижній Дніпро у 2015 році, які сягнули критичного мінімуму за всю історію Дніпра – в межах всього 20 млрд. куб. м…
Тож вкрай дивними є наміри побудувати Каховську ГЕС-2 і збільшити динаміку цієї водно-екологічної КАТАСТРОФИ. Інвестиції когось добре гріють… Дійсно, гроші не пахнуть…, і настільки, що ці ініціатори – горе-енергетики забули (а може і не вивчали?) фізику.
І підтвердженням тому є останній «документ» позачергового засідання робочої групи Міжвідомчої комісії по коригуванню режимів роботи дніпровських водосховищ на лютий 2016 року, у зв’язку з відсутністю запасів снігу та застереженнями щодо формування обсягу весняної повені в басейні Дніпра значно нижче норми…
То що ж нам робити?
Перш за все реально оцінити наслідки наших перемог над природою… І приймати адекватні цим оцінкам рішення…
А прикладом є Європейський Союз, і зокрема – Рейн, ще донедавна «стічна канава Європи», а сьогодні в ньому вже знову прості рибалки ловлять осетра…"

Григорій Романенко, цитується за джерелом 

А слышали ли Вы, что:
Культура на фоне политики: в Херсоне нашлось место фестивалю музыки
В Херсоне стартовал ежегодный фестиваль камерной и симфонической музыки "AMADEUS-2017". - сообщает 0552. В концертном зале Херсонского музыкального ...
Актуальні фото: херсонські й татарські активісти застерігають кримчан про зраду
Гаслами "Крим -це Україна" на адмінмежі не обійшлося. Учасники акції звертаються до кримчан із закликом ігнорувати вибори, адже це - зрада України. ...
На Херсонщині стежать за еволюцією проекту спорткомплексу
Будівлі водноспортивного комплексу «Н2О Нова Каховка» ще нема, але "покращання" відбуваються постійно - на папері і в проекті - ...
Адмінмежа Херсонщини з Кримом перетворилася на акційну локацію. Не обійшлося без  інцедентів (відео
На КПВВ зібралися протестувальники з кримьскотатарськими та українськими прапорами. Подорожанам на півострів вручають агітки з вибіркою щодо прав та ...

Комментариев 1

Офлайн
Анна
Анна 18 марта 2018 20:35
Правильно! Мы хотим осетров ловить!

Добавить комментарий