Херсон пасе задніх у черговому рейтингу (інфографіка)

Херсон пасе задніх у черговому рейтингу (інфографіка)

Прикра "сподіванка": черговий рейтинг - і знову Херсон у лузерах. Цього разу, навіть серед найменш готових до змін.

Щоправда, у цьому дослідженні на результати вплинула не так влада, як громада - адже досліджувалася й інституційна досконалість громад.

Експерти назвали міста України, що краще за інші готові до розвитку:

Інститут суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) оприлюднив Рейтинг інституційної досконалості українських міст, розрахований на базі міжнародних критеріїв забезпечення сталого розвитку громад. Найвищий результат у Луцька. Серед міст-лідерів також Вінниця, Івано-Франківськ, Рівне та Тернопіль. Найгірші показники мають Суми, Херсон, Сєвєродонецьк і Миколаїв. 

Рейтинг сформований на базі розрахунку індексу інституційної досконалості громад, що оцінює комплекс чинників, які разом визначають ставлення громад до ситуації в місті та країні, а також формують перспективи їхнього збалансованого розвитку. Розрахунки базуються на даних Четвертого всеукраїнського муніципального опитування мешканців обласних центрів, проведеного на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (ІRI) Соціологічною групою «Рейтинг».

«Рейтинг демонструє, які українські міста серед обласних центрів готові до сталого розвитку більше за інші. Йдеться саме про готовність, оскільки розрахунок включає дані про суб’єктивну оцінку самих мешканців міст. Ставлення громадян до поточної ситуації у своєму місті та в країні в цілому досить часто не корелює з об’єктивними даними щодо соціально-економічного становища в громаді в конкретний період часу», — коментує Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД).

Індекс інституційної досконалості розраховується на базі трьох груп показників.

І. Залучення членів громади до економічного розвитку. Цей блок включає оцінки можливості  займатись підприємницької діяльністю та отримувати достатньо грошей за свою роботу.

ІІ. Інтегрованість громади як самоврядної спільноти та суб’єкта управління. Дана група показників демонструє рівень інклюзії громадян до визначення шляхів і способів розвитку міста та складається з  оцінок громадою можливостей вільно висловлювати власні думки, включатися до процесу рішень у місті, ставлення до місцевих ЗМІ та сусідських об’єднань (мікро-самоорганізація на кшталт ОСББ, кооперативів тощо), а також рівня простоти та зрозумілості рішень і порад місцевої влади.

ІІІ. Усвідомлення регіональної ідентичності членів громади. Показник формується оцінками громадян щодо можливостей самореалізуватися у своїй громаді та  вільно реалізовувати свої духовні потреби. Такі оцінки перспективи для власного розвитку в даному місті, регіоні чи країні формують довіру всередині громади та усвідомлення відповідальності між поколіннями, що й формує засади сталого розвитку.

Вищі показники в Рейтингу свідчать про наявність синергії співпраці всередині громади. Згуртованість спільноти міста посилює віддачу видатків з місцевого бюджету, розширює можливість мобілізації ширшого спектру локальних ресурсів для розвитку. Тобто, в Луцьку, Вінниці, Івано-Франківську, Рівному та Тернополі можна очікувати, що перебіг процесів децентралізації буде більш успішним та результативним для місцевих громад, ніж у «антилідерів» рейтингу.

У Харкові, Ужгороді, Києві, Одесі, Полтаві та Чернівцях експерти ІСЕД радять місцевій владі звернути увагу на високі значення економічного індексу на фоні низьких оцінок щодо включеності громадян у прийняття рішень щодо розвитку міст.   Комплекс заходів щодо підвищення якості комунікації влади, більша відкритість статистичної інформації та забезпечення кращого розуміння громадянами результатів і перебігу реформ, стану регіональної економіки, залучення їх до формування та оцінки витрачання місцевих бюджетів здатний підняти ці міста в Рейтингу на вищі позиції, а можливо - навіть перегнати сьогоднішніх лідерів.

«Рейтинг інституційної досконалості громад є дуже корисним інструментом і для центральної влади», — переконані експерти ІСЕД. — «Адже  з метою забезпечення інклюзивного соціально-економічного розвитку в Україні подолання суттєвих розбіжностей в готовності до сталого розвитку в різних громадах стає одним із завдань із найвищим пріоритетом».

Рейтинг готовності українських міст до сталого розвитку – лише одна складова комплексного аналізу результатів Четвертого всеукраїнського муніципального опитування, даних Держстату та інших органів державної влади експертами ІСЕД.

Повна інформація щодо рейтингу та багато інших висновків щодо українських міст — у повному тексті аналітичної записки на сайті ІСЕД: https://goo.gl/y1Hyv8

А слышали ли Вы, что:
Курс на цивілізацію міста Херсона визначатимуть 30 березня
30 березня о 10.30 у м. Херсоні розпочнеться засідання регіональної платформи з вироблення політики в сфері місцевого самоврядування в рамках проекту ...
Лісосмуги Херсонщини продовжують винищувати на дрова
Здорожчання вугілля та блакитного палива дає свої наслідки: мешканці сільських та селищних районів обігріваться за рахунок зелених насаджень. Так, в ...
Поліція Херсонщини оцінила криміногенний рівень вихідних
Національна та патрульна поліція поділилися статистикою, чи сполкійно пройшли вихідні в Херсоні та області. Упродовж минулої доби до підрозділів ...
У Херсоні сталася аварія, яку не помітили нефахівці
Яскраве денне світло завадило херсонцям оцінити втрати: на Острові не працює вуличне освітлення. Утім, Департамент ЖКХ усе одно попередив містян: ...

Добавить комментарий